Мої уроки

Українська мова

Тема. Прикметники-синоніми, прикметники - антоніми. Пряме і переносне значення прикметників.

Мета. Ознайомити учнів із прикметниками, що мають синонімічне і антонімічне значення; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати словниковий запас учнів; прищеплювати почуття любові і поваги до сім'ї, рідних.

Обладнання. Мовний матеріал, картки з тлумаченням значень слів, картки із завданнями, малюнок серця.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I.  Організація класу до уроку.

-      Діти, до нас сьогодні завітали гості. Тож давайте нашим гостям подаруємо
вітання.

Доброго дня! Мовим за звичаєм.

Доброго дня! Всім вам ми зичимо.

Щастя й здоров'я вам кожної днини.

 Миру і злагоди вашій родині.

II.           Повторення вивченого про прикметник.

1. Наш урок я хочу розпочати словами Л. Дичук.

Люблю я Бога, маму, тата.

Люблю село, де рідна хата.

Люблю ту школу, де я вчуся.

Люблю ту церкву, де я молюся.

-      Любов живе у кожному із нас. Як ви думаєте, де саме? ( Вивішую на дошку серце).Серце є хатинкою для любові. Зараз кожен з вас хай розкриє своє серденько і поміркує, якою ж є любов до Бога, до мами і тата, до школи? (До Бога - любов щира, до мами і тата - велика, ніжна, до школи - велика.)

-      Які слова ви дібрали до слова любов? (Прикметники)

-       Доведіть, що це прикметники.
2. Хвилинка каліграфії.

Буква до букви - слово вродилось,

Заусміхалось, заколосилось.

Сонце зраділо слову, як брату,

Слово - це щастя, слово - це свято.

-       Діти, зараз ми повторимо написання окремих буквосполучень і складів.
    Рр Дд рі ро ин на ний

-       Запишіть, дотримуючись каліграфічних правил.

-       Які слова можна скласти із записаних буквосполучень і складів?

( Рід, родина, рідний, народний)

-       Що є спільного між цими словами?

-       Який корінь у словах?

-       Яке чергування відбувається в коренях?

-       Чи всі слова належать до однієї частини мови?

-       Доведіть, що слова рідний, народний - прикметники.

2. Диктант швидкої дії.

-      Зараз, діти, ми напишемо диктант швидкої дії. Я прочитаю речення лише раз, а ви уважно його прослухайте і запишіть по пам'яті.

З родини йде життя людини.

-  Прочитайте записане речення. В якому слові зустрічаємо орфограму? Поясніть її.

-  Як ви розумієте зміст прислів'я?

-  Діти, а наш клас є родина? Яка це родина? ( Шкільна, дружна, весела, працьовита,
кмітлива, творча, надійна)

-  Давайте ж всім сьогодні доведемо, що ми родина: працьовита

-  Виконуючи завданнями будемо відкривати частину серця і дізнаємось, щоповинна цінувати кожна людина у своїй родині.

-  Давайте ж покажемо, як ми вміємо працювати.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

-       Діти, до слова рідний доберіть близьке за значенням слово ( кревний), а протилежне -...(чужий).

-       - Як називаються близькі за значенням слова? (Синоніми)

-       А протилежні? (Антоніми)

-       Сьогодні на уроці ми будемо працювати з прикметниками-синонімами і  антонімами; з прикметниками, які вживаються у прямому і переносному значенні; розвивати свій словниковий запас.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Багатозначні слова.

-      Діти, у вас на партах лежать картки з поясненням значень слова ,,рідний". Прочитайте їх.

Рідний - який має кровні зв'язки, кров у спорідненість з ким-небудь.

Наприклад: тато, мама, сестра, брат.

Рідний - близький кому-небудь духом, навичками, поглядами., власний.

Наприклад: рідний дім.

Рідний - в якому народився, виріс хто-небудь, який пов'язаний з чиїмось місцем народження.
Наприклад: рідне село, рідний край.

-      Отже, слово рідний має декілька значень.

2.     Спостереження за прикметниками - синонімами.
а) Робота в парах.
-  А зараз попрацюємо в парах. Згрупуйте подані на дошці прикметники в синонімічні ряди і запишіть.

Дорогий, розумний, цінний, тямущий, охайний, духмяний, акуратний.

-      Яке слово зайве? (Духмяний)

-      Яка орфограма у написанні слова духмяний?

-      Доберіть до цього слова синоніми. (Ароматний, запашний, пахучий)
б) Практична робота.

-Діти, прочитайте речення записане на дошці. Розділіть його на окремі слова і запишіть в зошити.
Батькидокладаютьбагатосиліпраці,щобунаснастоліщоднябувхліб.

-      Яке це речення? Скільки граматичних основ у ньому?

-      Які розділові знаки є в реченні? Поясніть їх написання.

-      Доберіть до слова хліб синоніми-прикметники.

-      Діти, ви дуже гарно попрацювали, то ж відкриємо частину серця.

-      А хто у нашій родині найкмітливіший ми дізнаємось, виконавши наступне
завдання.

3.     Робота з підручником.

-      Діти, відкрийте підручники на с. 98. Давайте прочитаємо завдання впр. 195.
-      Прочитайте словосполучення і перегляньте слова для довідки.

-      Доберіть антоніми до прикметників першої (другої) групи словосполучень. В
якому значенні вжиті прикметники? Запишемо словосполучення з
коментуванням.

-      А тепер попрацюємо за варіантами. Учні, які сидять на 1 варіанті добирають
антоніми до третьої групи словосполучень, а учні, які сидять на 2 варіанті - до
четвертої групи.

-      У яких словосполученнях прикметники вжито в переносному значенні?

Отже відкриємо ще одну частинку серця.

V.   Фізкультхвилинка.

- Діти, давайте відпочинемо.

Встаньте, діти, посміхніться,

Всій родині поклоніться.

За ясне сонечко, за чисте віконечко,

За чуйне серденько дякуємо гарненько.

Кожна група - це сім'я. У групи об'єднайтесь за кольором сердець і виберіть командирів. Отримавши завдання, прочитайте анаграми і ви дізнаєтесь, яка ваша сім'я. До прикметників доберіть синоніми.

I група тиакнав (активна, діяльна)

Завдання. Подані словосполучення ввести в речення. Пояснити прислів'я. Гострі зуби, гострий зір, гострий на язик, словечко, коле ....

II            група асевел ( весела, радісна)
      У якому значенні вжиті прикметники?

-      Наведіть приклади словосполучень, де ці прикметники вживаються в прямому
значенні ( важкий мішок, легкий портфель, м'який хліб, кам'яний будинок).

III група жрудна (дружна, приязна)

Завдання. Написати міркування на тему „ Чи пишаєшся ти своїми батьками?"

IV група васлища ( щаслива, везуча)

Завдання. Скласти твір-мініатюру на тему „ Коли б ти був чарівником, щоб ти для родини зробив?"

2.  Робота над реченням.

-  Молодці, всі групи правильно виконали завдання, тож відкриємо ще одну
частинку серця і прочитаємо відповідь на поставлене запитання на початку уроку.

Кожна людина повинна цінувати у родині вірну любов, сімейну злагоду, незрадливу дружбу, родинні традиції.

-       Які прикметники вжиті в реченні?

-       Що ще є в реченні? (Однорідні члени речення)

-  Поясніть розділові знаки в реченні.

3.           Складання сенкану.

    -          Слова - неначе кольорові камінчики. Недостатньо їх назбирати в купу, необхідно
ще й вміти складати візерунки з них, а для цього потрібно розуміти значення
слова. Такі візерунки із слів, вірші-п'ятиряддя, складають японські школярі.
Давайте і ми складемо сенкан до слова родина.

VII. Підсумок уроку.

-      Наш урок підходить до кінця. Чого навчилися ви на сьогоднішньому уроці?

-      Які завдання для вас були найцікавішими?

-       Зараз кожен із вас подумає над такими питаннями: „ Що з сьогоднішнього
уроку я знаю, умію, ціную? "

-       Продовжіть речення.

-       Я знаю про...

-       Я вмію...

-       Я ціную...

VIII. Домашнє завдання.

-       Вдома напишіть твір-розповідь на тему „ Моя родина", або складіть і запишіть
вірш про свою родину.

-       На цьому наш урок закінчено. Дякую вам за гарну роботу на уроці.

Леся Українка «Біда навчить»

Мета: розширити й поглибити знання учнів про видатну українську поетесу;

розвивати вміння оцінювати вчинки персонажів, знаходити зображально-виражальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.

Обладнання: портрет Лесі Українки, ілюстрації до казки; картки зі словами;таблиці зі складами.

Хід уроку

І. Організація класу

II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок

1. Розчитування.

Робота зі складовими таблицями.

2. Вправа для розвитку мовленнєвого апарату. Робота зі скоромовкою.

Летіла сова,

Торохтіла слова:

— Чи сон це, чи слон це,

А може, і сонце?!

3. Робота з чистомовкою.

Ив-ив-ив — горобчик на світі жив.

Ув-ув-ув — дуже нерозумним був.

Ав-ав-ав — як зиму перезимував,

Ав-ав-ав — то мудрим й господарським став.

4. Робота з таблицями Шульте.

5. Читання слів-пірамід.

6. Читання слів-анаграм (за варіантами).

елвиогок (великого)

зоруум (розуму)

азксерогаотл (заскреготала)

осорак (сорока)

гпоялаєд (поглядає)

авдоалк (довкола)

дохить (ходить)

овпанжо (поважно)

III. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Актуалізація опорних знань

1. Поділіть на слова і прочитайте заголовки творів, що раніше вивчалися

на уроках читання. Хто автори цих творів?

«КрасоУкраїни,Подолля!», «Снігзморозомпоморозив...», «Назеленомугорбочку», «Мамо,ідевжезима...».

2. Розповідь про життя і творчість поетеси (розповідають підготовлені діти).

IV. Опрацювання казки Лесі Українки «Біда навчить»

1. Виразне читання.

— Чому казка має таку назву?

2. Словникова робота.

1) Читання слів (по рядах).

клопіт мешкає вельми чималенько

рілля скубуться доволі зоглядівся

клуня навернеться дбає поживиться

2) Доберіть синоніми до слів мешкає (живе, проживає), дбає (турбується, піклується).

3) Читання слів на картках (завдання — визначити зайве слово).

Крук, сорока, сова, ґава, бузько, зозуля, курка, пані.

3. Читання казки за логічно завершеними частинами.

1) Читання учнями мовчки першої частини.

— Яким був горобчик?

— Скільки зерняток знайшли горобчики?

— Чому вони почали битися?

— Хто скористався з бійки?

— Над чим замислився горобчик?

— Про що він попросив курку?

— Чи погодилась вона навчити його розуму? Чому?

2) Читання вголос «ланцюжком» другої частини.

— Чому зозуля теж відмовила горобчикові?

— Кого зустрів горобчик потім?

— Що зробив бузько?

— Яку пораду він отримав від ґави?

— Чи навчила мудра сова розуму? Чого вчила його сорока?

— Хто був останнім, до кого горобчик звернувся за порадою?

— Чия порада вам сподобалась? Чому?

3) Читання твору до кінця («буксиром»).

— Чи стала в пригоді горобчикові чиясь порада?

— Яким стало його життя взимку?

— Що змусило його порозумнішати?

— Коли почали горобчика поважати?

4. Гра «Закінчи прислів’я» (робота в парах).

Поки біди не знатимеш, то...

Дурні бились, а...

Хто дурнем вродився, той...

Не на те мудра, щоб...

Розум на дорозі...

5. Аналіз засобів діалогічного мовлення.

— Знайдіть і прочитайте, як горобчик звертався до кожного з птахів.

6. Складання плану (робота в групах).

7. Читання за особами.

8. Складання характеристики головного героя.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Приготуватися до читання твору за особами та переказу.